«Наша велика і гідна мета - втілення рішення суду в життя!»

Я - державний виконавець!

У святковому номері газети "Зоря" опубліковано статтю державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції

Я – державний виконавець!

Я, Люков Олег Олегович, працюю старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції майже п’ять років. За весь цей час в мене на виконанні перебували найрізноманітніші виконавчі документи: і стягнення заборгованості з боржників на користь держави,  фізичних та юридичних осіб, різноманітні зобов’язання, вселення та виселення осіб з квартир та приміщень, звернення стягнень на різноманітне майно, стягнення аліментів, тощо.

Це моя перша робота,  проте від цього вона не стала для мене менш цікавою, в мене немає бажання її змінювати, адже державна служба є доволі престижною та важливою не тільки для себе, а й для суспільства в цілому. Ти знаєш, що можеш допомогти рідній державі, хоч і маленьким внеском своєї праці, проте, як на мій погляд, дуже важливим. Нам держава довірила виконання  своїх повноважень та ми повинні не підвести.  Робота державного виконавця вимагає від мене тяжкої та сумлінної праці, адже кожен день я маю справу з конкретним юридичним випадком, за яким, дуже часто, стоїть доля людей, для яких  кваліфіковане виконання мною службових обов’язків є запорукою реального поновлення порушених прав.

Так,  за час моєї роботи я виконував досить складні та відповідальні завдання, що виникали при проведенні виконавчих дій. Наприклад, звичайне виселення може перетворитись на гучну та резонансну справу у межах міста. Перебуваючи у складі виконавчої групи разом з заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченко Андрієм Вікторовичем, при виконанні рішення суду щодо примусового виселення громадянина С. з квартири, на адресу державних виконавців та усіх присутніх із-за зачиненої двері лунали погрози підриву та фізичної розправи. Одразу ж  було прийнято рішення та повідомлено правоохоронні органи про складну та небезпечну ситуацію, що склалась. Шляхом складних і тривалих переговорів, з неоціненною допомогою працівників районного відділу міліції та міського управління внутрішніх справ нами все ж таки було  отримано доступ до квартири та усунуто небезпеку не тільки для учасників виконавчих дій, а й мешканців будинку. Як результат – фактичне виконання судового рішення та відкрите кримінальне провадження у відношенні громадянина С. за статтею 259 Кримінального кодексу України.  У таких випадках проявляється не тільки професіоналізм, а й творчий хист, яким необхідно володіти кожному державному виконавцю без виключення.

Я працюю, в першу чергу, не з документами, а з людьми та конкретною життєвою ситуацією, адже кожне виконавче провадження є певний вид визначеного спору між двома особами які і є сторонами згідно з Законом. Зважаючи на це, державний виконавець мало того, що повинен сумлінно та неупереджено користуватись  наданими йому правами та суворо слідкувати обов’язкам, а й бути  психологом. Як без певного хисту виселити боржницю, яка погрожує себе підпалити з квартири чи підірвати себе разом з будинком? Всі схожі  проблеми допомагають мені вирішувати мої колеги. Так склалося, що я почав свою трудову діяльність у Саксаганському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції  під керівництвом Новікової Оксани Олександрівни. З самого початку я зрозумів, як мені пощастило, адже колектив та керівництво, всі як один,  професіонали своєї справи, залишаючись при цьому чемними та гарними людьми. У скрутну хвилину, коли конче необхідна підтримка, я завжди її знаходжу серед своїх колег. Ми допомагаємо один одному та разом, своїми діями,  намагаємось сприяти  підвищенню авторитету державної виконавчої служби серед суспільства та у системі державних органів в цілому. Слід зазначити, що напередодні  нашого професійного свята,  ми повинні пишатись тим, що вибрали спеціальність юриста, та з гідністю нести обрану нами  професію крізь реалії життя, поважати себе та тих, хто потребує наших знань та допомоги, дотримуючись  при цьому етики поведінки державного службовця. Адже юрист  - це не професія – це покликання!